Розглянуто суть і роль енергоощадження в роботі енергетичних господарств. Визначено заходи щодо економії енергії на підставі результатів аудиту енергоспоживання м'ясопереробного відділу Датської компанії Vestjyske Slagterier.

Надано аналіз ціннісного портрету потенційних "академічних емігрантів" сучасного українського мегаполісу. Для підкреслення особливостей ціннісного портрету цієї групи студентства проведено компаративну дослідницьку стратегію, порівнюючи приналежність потенційних "академічних емігрантів" такого мегаполісу, як Харків та українських студентів в цілому, до кластерів, побудованих за ціннісною диференціацією.

Проаналізовано структуру та динаміку соціальної ідентичності різних поколінь студентства України часів незалежності. Визначено соціокультурні підстави формування ідентичностей. Охарактеризовано соціальні ідентичності українського студентства у контексті соціологічного портрету цієї соціальної групи. Значну увагу приділено ціннісним засадам формування громадянської ідентичності сучасного студентства, взаємозв'язку між громадянською ідентичністю й еміграційними настроями майбутніх фахівців, їх культурним капіталом, уявленнями про чинники життєвого успіху.

Досліджено "професійні ризики" сучасного українського студентства. Спираючись на визначення "ризику" Ю. А. Зубок, запропоновано власну дефініцію "професійних ризиків" та розроблено типології їх класифікації. Увагу присвячено аналізу ризиків фаз професійного буття суб'єкта та дослідженню особливостей професійних ризиків.

Висвітлено основні аспекти формування та функціонування венчурного бізнесу, стадії розвитку венчурних підприємств. Досліджено формальні та неформальні сектори фінансування венчурних підприємств. Розглянуто особливості функціонування венчурних підприємств в Україні, співробітництво між венчурним бізнесом та бізнес-інкубаторами (акселераторами). Серед основних причин інтенсивного розвитку в області інновацій в країнах світу - сприятливий інвестиційний клімат, державна система всебічної підтримки венчурного бізнесу. Показано відмінності між напрямками фінансування вітчизняних та закордонних венчурних фондів. Виявлено, що саме стартапи стали головною областю фінансування для венчурних інвесторів.

Комплексно досліджено соціально-професійні плани сучасного українського студентства за умов "суспільства ризику". Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до аналізу суспільства ризику, а також до студентства як суб'єкта суспільства ризику. Запропоновано концептуалізацію професійних ризиків з виокремленням ризиків середовища та діяльнісних ризиків. Вивчено роль ВНЗ у формуванні соціально-професійних планів та ризик-капіталізації професійних стратегій сучасної молоді. Проаналізовано особливості професійних ризиків українського студентства за умов сучасного "суспільства ризику". Досліджено роль студентства як соціокультурної спільноти в конституюванні, мультиплікації та загостренні професійних ризиків. Проаналізовано простір соціально-професійних планів українського студентства. Досліджено типології ризик стратегій. Виокремлено стратегію ігнорування професійних ризиків, а також страхування та протистояння цим ризикам. Викладено пропозиції щодо парадигмальних, концептуальних та операціональних можливостей подальшого вивчення феноменів професійних ризиків за сучасних українських умов.

Предмет дослідження - методи категоризації ринків і товарів відповідно до їх експортного потенціалу. Мета дослідження - вироблення можливих методів визначення пріоритетних агропродовольчих товарних груп для державної підтримки експорту за умов посилення інтеграційних процесів та обмежених фінансових ресурсів. Під час проведення дослідження використовувалися наступні методи: графічний, табличний, порівняльний, статистичні, моделювання, аналітичні. На підставі дослідження існуючих методів категоризації запропоновано способи комбінування, а також спеціалізації більш загальних методів для відповідності специфічним умовам агропродовольчого сектора. Застосування результатів дослідження надасть змогу регулятору у особі держави більш ефективно розподіляти державну підтримку експорту та експортоорієнтованого виробництва, що, у свою чергу, дозволить державі зайняти вищу і надійнішу позицію на світовому ринку агропродовольчої продукції.

У світі спостерігається стійке збільшення міжнародного товарообороту, поєднане з тенденцією до поступового зниження торгівельних бар'єрів більшістю країн. Посилення інтеграційних процесів визначається на широті впливу та призводить до скорочення переліку митних інструментів регулювання економіки. Зважаючи на ризики соціально-економічного та екологічного характеру, які виникають при відсутності або недостатності державного регулювання економічних процесів, важливим є забезпечення ефективності тих митних інструментів, використання яких можливе за умовами інтеграційних угод. Поряд з цим, увага до митних інструментів посилюється на хвилі ідей "економічного патріотизму" що набувають все більшої популярності в США, Європі та інших країнах світу та критики неолібералізму. Висвітлення питання у працях вітчизняних та зарубіжних вчених носить спорадичний характер і, зазвичай, прив'язуються до проблеми конкретного ринку або галузі у конкретній угоді. Т. Осташко у ряді робіт до та у перші роки після ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС проводила дослідження потенційних впливів цієї угоди на інструменти регулювання окремих галузей економіки України. З точку зору узагальнення практики державного регулювання економіки в євроінтеграційних процесах можна відзначити В. Олефіра та О. Митченка, які висвітлюють досвід Болгарії, Польщі, Румунії, країн Африки, Америки та Близького Сходу. Мета дослідження - аналіз впливу міжнародних економічних процесів на митні інструменти реалізації економічної політики держави, з метою вироблення пропозицій щодо ефективного використання цих інструментів. використано теоретичний та емпіричний методи пізнання в їх діалектичному поєднанні. При аналізі існуючих інтеграційних процесів використано статистико-економічні методи, зокрема, порівняння, графічних побудов, а також методи дескриптивної та компаративної статистики. Для визначення шляхів ефективного використання митних інструментів застосовано компаративні методи, методи аналізу, синтезу, узагальнення, а також системний метод. Використано системний метод. У рамках дослідження розкрито динаміку розвитку інтеграційних процесів та вплив різних їх видів на митні інструменти як загалом, так і в окремих галузях. Результати дослідження можна застосувати в процесі формування державної економічної політики, зокрема щодо зовнішньоекономічної діяльності, продовольчої безпеки, захисту національного продовольчого ринку та його окремих сегментів , підтримки вітчизняних виробників. Дослідження продемонструвало, що у рамках СОТ для контролю товарообороту ефективним є наближення фактичних митних ставок до розміру зв'язаних. У рамках двосторонніх та багатосторонніх договорів ефективним інструментом, завдяки гнучкості та потенційним напрямкам застосування, є тарифне квотування. Збільшення участі країни у регіональних та двосторонніх торгівельних договорах хоч і несе у собі ризик створення заплутаного регулятивного "клубка" і торгівельної інтервенції, залишає достатню кількість митних інструментів для ефективної реалізації державного регулювання економіки.

Проаналізовано ціннісні орієнтації сучасного українського студентства, зокрема особливостей погляду студентської молоді на сім'ю та кар'єру. Спираючись на результати емпіричного дослідження, вивчаються особливості цінностей сімії й погляду на сімейні практики харківського студентства як представників сучасного українського мегаполісу, порівнюючи ці дані з показниками за всім масивом. До особливостей ціннісного поля харківського студентства дослідники віднесли лібералізацію, індивідуалізацію, а також підвищений рівень соціальної суб'єктності як ціннісно-практичний феномен. Відзначено необхідність відходу від ціннісної опозиції "кар'єра та сім'я", оскільки в оцінках українського студентства це представлено скоріше як два нероздільні складники успішної самореалізації особистості, ніж як взаємовиключні траєкторії життєвого шляху. Підсумовано, що для сучасного українського студентства притаманне тяжіння до егалітарної (сучасної) моделі сім'ї, котре характеризується розмитістю розподілу сімейних ролей та постмодернізацією сімейних цінностей студентської молоді, що полягає в сприйнятті сім'ї молоддю не лише як середовища для народження дітей, але і як сфери самореалізації особистості та покращення її якості життя.

Висвітлено проблеми формування системного бачення розвитку української промисловості й обгрунтування ії спроможності стати ключовим елементом стратегії економічного розвитку. Оцінено перспективи розвитку галузевих ринків, які є важливими для здійснення реформ у переробній промисловості, з урахуванням специфічних проблем їх функціонування та обгрунтуванням механізмів та інструментів для розвитку потенціалу ключових ринків. Запропоновано шляхи нарощування технологічної та ресурсної бази для модернізації промисловості, які зумовлені інноваційним розвитком і переходом до цифровізації промислового виробництва, доступом до фінансових ресурсів і ринків капіталу, можливостями розвитку кадрового потенціалу галузі. Обгрунтовано напрями посилення глобальних зв'язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок.

Актуальність теми дослідження пояснюється посиленням впливу негативних факторів на подальший розвиток українського виробництва кабельно-провідникової продукції, а саме зростанням імпорту неякісної продукції і насиченням ринку фальсифікатом. Наслідком цього є зниження обсягів випуску продукції, скорочення виробничих потужностей, недоотримання прибутку для більшості українських виробництв даного виду продукції. До того ж неефективність програм технічного регулювання призводить до загроз безпеці: використання фальсифікованої продукції при будівництві житлових і промислових будівель є однією з причин пожеж, що призводить до людських жертв і економічних втрат. Все це підсилює значення створення ефективної системи державного контролю на внутрішньому ринку кабельно-провідникової продукції. Одним з дієвих напрямів вирішення даної проблеми є удосконалення технічного регулювання шляхом ухвалення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreementon Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, скорочено ACAA). Небезпечні загрози, пов'язані зі стрімким ростом імпорту фальсифікованої продукції у все більш відкритій та конкурентній економіці, вимагають посилення державного контролю на внутрішньому ринку за дотриманням стандартів якості продукції. Створення сприятливих умов для адаптації українських виробників до впровадження високих стандартів якості згідно вимог ЄС сприятиме подоланню технологічних розривів та забезпеченню безпеки на внутрішньому ринку. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. В умовах посилення впливу глобальних та внутрішніх викликів на стан промислового виробництва, залишається недостатньо дослідженою проблема обгрунтування напрямів вдосконалення державного контролю за якістю та безпечністю промислової продукції на внутрішньому ринку та сприянню адаптації українських виробників до стандартів ЄС як загалом, так і в розрізі окремих видів промислової діяльності. Мета дослідження - обгрунтування інструментів, націлених на прискорення адаптації українських виробників до нових високих стандартів якості й безпечності кабельно-провідникової продукції, а саме розробка рекомендацій з покращення ринкового нагляду, відповідності горизонтального (рамкового) та вертикального (галузевого) законодавства в промислових галузях (виробництва кабельно-провідникової продукції), що дозволяє прискорити процес укладання угоди ACAA та забезпечить сприятливі умови для розвитку бізнесу українським виробникам. В дослідженні застосовано спеціальні методи: статистичних порівнянь, групування, вибірки (для виявлення тенденцій розвитку ринку кабельно-провідникової продукції); структурно-функціонального аналізу (для виявлення проблем, що перешкоджають успішній адаптації українських виробників до вимог якості й безпечності продукції згідно стандартів ЄС), експертних оцінок при розробці рекомендацій щодо ефективного використання інструментів в умовах зони вільної торгівлі з ЄС. Висновки: встановлено, що створення сприятливих умов для задоволення потреб внутрішнього ринку кабельно-провідникової продукції та забезпечення безпеки суспільства, наразі важливим є здійснення першочергових заходів: розробка правил безпечного функціонування енергетичної непромислової продукції; впровадження надійного контролю на електротехнічному ринку з використанням відповідних реєстрів виробників, постачальників та продавців небезпечної КПП та вдосконалення системи технічного регулювання.

Здійснено аналіз міжгрупових розколів у сприйнятті мешканців об'єднаних територіальних громад Харківської та Чернівецької областей як потенційного чинника послаблення соціальної згуртованості на рівні локальних спільнот в Україні. Спираючись на модель емпіричного вимірювання соціальної згуртованості Дж. Чана, здійснено спробу її адаптації в контексті якісної соціологічної перспективи, аналізуючи дані 26 напівструктурованих інтерв'ю, проведених із місцевими громадськими активістами, депутатами місцевих рад, представниками адміністрації об'єднаних громад й експертами з питань децентралізації в обох регіонах України. Дослідження засвідчило наявність міжгрупових розколів за осями "новостворена громада - попередня влада"; "влада громади - місцеві мешканці"; "центр - периферія"; "багаті громади - бідні громади"; "децентралізована Україна - недецентралізована Україна". Ключовим підгрунтям для формування розколів визначено соціальні нерівності, що зумовлюють "метаморфози спроможності" реформи децентралізації в Україні. Наголошено на актуальності початку адміністративного етапу реформи децентралізації, що сприятиме скороченню соціального розриву між децентралізованою та недецентралізованою Україною.

Розроблено моделі конструювання соціальної згуртованості на мезосоціальному рівні в межах академічного підходу до концептуалізації цього феномену. Аналізуючи недоліки наявних спроб типологізації соціальної згуртованості, пропонуємо власну класифікацію моделей конструювання цього феномену, в основу якої покладено різні "стрижні гуртування". Класифікація представлена термінальною згуртованістю (формула: довкола чогось/когось), простою інструментальною згуртованістю у вигляді позитивно інструментальної й негативно інструментальної (задля чогось/когось та проти чогось/когось) і складною інструментальною згуртованістю, що грунтується на синтезі попередніх формул (проти чогось/когось задля чогось/когось і задля чогось/когось проти чогось/когось). Наведені моделі соціальної згуртованості запропоновано розглядати як згуртованість у дії, тобто в актуалізованому стані, виокремлюючи, окрім того, стан "нульової згуртованості" як згуртованості на папері. Підсумовано, що формули конструювання соціальної згуртованості є взаємопов'язаними та внутрішньо динамічними, що можуть змінювати одна одну. Наголошено на необхідності розмежування соціального капіталу й соціальної згуртованості, ототожнення яких у межах академічних досліджень призводить до появи псевдозгуртованості.

Розроблено теоретико-методологічні та практичні засади формування ефективної митної політики держави у регулюванні агропродовольчого ринку в умовах активізації інтеграції до європейського та глобального продовольчого ринку. Встановлено місце та роль митного регулювання у системі управління розвитком національної економіки. Визначено функції, структуру та методи митного регулювання агропродовольчого ринку, досліджено релевантний міжнародний досвід. Встановлено специфіку митного регулювання окремих ринків продовольчих товарів. Визначено пріоритетні товарні групи та зовнішні ринки для сектору. На основі емпіричного та регресійно-кореляційного аналізу та аналізу правової бази виявлено ступінь впливу правил міжнародної торгівлі на методи та інструменти митного регулювання агропродовольчого ринку. Запропоновано напрями та заходи захисту національних інтересів та продовольчої безпеки.

Здійснено спробу ідентифікації дискурсів соціальної згуртованості як категорії соціальної політики, сконструйованих текстовими структурами документів національних урядів, міждержавних об'єднань і міжнародних організацій. Робота виконана у межах дискурс-аналітичного підходу; дискурсивними подіями визначено нормативні акти національних урядів, міждержавних об'єднань і міжнародних організацій протягом 90-х - 2000-х років, що присвячені проблематиці соціальної згуртованості; як одиниці аналізу обрано дефініції соціальної згуртованості та "текстові ситуації" їх використання. За допомогою критичного дискурс-аналізу Н. Феркло та окремих положень концепції Е. Лакло й Ш. Муфф реконструйовано дискурс-устрій соціальної згуртованості, що представлений дискурсами соціальної солідарності, неолібералізму, інклюзії (залученості) та матеріалізму. Ці дискурси у подальшому компонуються в інтердискурсивній площині неолібералізму та традиціоналізму. Наголошено на необхідності методологічної обережності у некритичному застосуванні науковцями політико-правових дефініцій соціальної згуртованості з метою убезпечення від використання сконструйованих дискурсивних ідеологем. Підсумовано, що соціальна згуртованість постає як дискурс-хамелеон, зміст якого є не лише соціокультурно, історично, політично контекстуальним, але й хронологічно динамічним (тобто системно плинним). Наголошено на домінуючому позиціонуванні соціальної згуртованості як інструменту державної політики, "універсальних ліків" від хвороб суспільства та всього "найкращого" проти всього "найгіршого", що ідеологізує цей концепт, роблячи його штучно догматичним. Ідентифіковані "пусті знаки" дискурсів соціальної згуртованості, а також точка "інтервенції гегемонії". З огляду на омани політико-правового дискурсу соціальної згуртованості, наголошено на актуальності застосування діалектичної стратегії дефінування соціальної згуртованості в межах академічного дискурсу.